лінійка

«На Аскольдовій могилі поховали їх…»

Виховний захід, присвячений битві під Крутами
 Мета:    вшанувати героїчний подвиг захисників незалеж
 ності нашої України; розвивати здібності лектора та доповідача; виховувати почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині, любові до рідного краю, повагу до історичних пам’яток і шанобливе ставлення до героїчного минулого нашої держави.
 Зал прикрашений квітами і рушниками. У центрі сцени – напис з чорними стрічками і калиною з датою – 29 січня 1918 року «Тут юнь прекрасна і свята Встелила землю в мить єдину*.

 1-ий ведучий.
 І знов, у котрий це вже раз, Зійшлися ми в одній родині, Щоб пом’януть той славний час, Коли в офіру Батьківщині Себе принесли кращі з нас. Нема любові понад ту, Що окропила кров’ю Крути, І ту гарячу кров святу Повік Вкраїні не забути.

 2-ий ведучий. Січень 1918 року в житті України ознамеяу вався двома подіями: проголошенням Українською Центральною Радою IV Універсалу, за яким Українська Народна республіка стала самостійною і незалежною, і бій під містечком Крути.

1-    ий    ведучий. Берестечко… Лисоня… Крути… Все це – трагічні сторінки нашої історії. Але бій під Кругами займає серед них особливе місце. Там з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило- Мефодіївського братства. їх було триста. І вони поклали голови за волю України.
 
2-    ий    учень. Давайте згадаємо, чому ми щорічно говоримо про день 29 січня 1918 року? Чому завдячують ті триста безвусих, молодих школярів і студентів, такій славі! Хто були ті юні завзятці? Чи вірили вони у свої сили?
 
 1-    ій    учень. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила в Києві IV Універсал про повну самостійність Української держави. У відповідь на це московські більшовики 1 їх українські яничари утворили в Харкові більшовицький уряд нібито окремої ?Радянської України». Цей уряд, а саме Москва, почав війну з Україною. Сюди посунули зі сходу численні московські орди під проводом колишнього царського полковника Муравйова. 
2-    ий    учень. Вранці 29 січня 1918 соку українські війська були готові відбивати ворога. Студентський курінь поділили на 4 роти по 28-30 бійців, три з яких зайняли оборону в окопах. Четверта складалася з наймолодших та тих хто не вмів стріляти, і перебувала в резерві. Біля 9 години розпочався наступ більшовиків.
 1-    ій    учень.
 Земля стогнала, корчилась від болю,
 І сніг чорнів від сажі і від ран…
 Вогонь! Вогонь!.. Немов табун по полю,
 Хрипить орда – лютує Чингісхан!..
 Та триста куль, як блискавки летіла
 Нечаче знов піднявся Святослав 
І кидав жаром смертоносні стріли,
 І печеніга згубою долав!…
 Вогонь! Вогонь… – палав порив залізний,
 І курінний Омельченко в бою
 Метавсь, як тур, віддавши для вітчизни,
 Своє життя і молодість свою!..
 …Зловісна ніч – її не позабути! – 
Пливла над полем, студеніла мла…
 Лягла три сотня у бою за Крути,
 За Україну у снігах лягла!…
2-ий учень.
 Ще юнаки, ще майже діти,
 А навкруги і смерть, і кров.
 «На порох стерти, перебити!» –
 Іде на Київ Муравйов.
 Полків його не зупинити,
 Та рано тішаться кати:
 Коли стають до зброї діти,
 Народ цей – не перемогти!
1-ий    учень. На жаль, через недостатність історичних джерел і суперечливість достовірних даних про кількість загиблих під Крутами нема й досі. За свідченнями учасників бою, з українського боку, ймовірно, було вбито близько 300 осіб. Розходяться історики в оцінці кількості загиблих нападників – від кількох сотень до двох тисяч.
2-    ій    учень.
 Ніс ворог віками Нам смерть і руїну, Надівши терновий Вінок на чоло, їх було лиш триста На всю Україну!.. Чому їх так мало Було?..
1-ий учень. Самовідданий подвиг, який українські юнаки здійснили під Крутами, затримав швидке просування військ М. Муравйова. Але дорога до столиці України тепер була відкрита. 5 лютого більшовики підійшли до міста і з берегів Дніпра піддали його масовому гарматному обстрілові. 9 лютого «червоні» захопили Київ і вчинили криваву розправу над беззахисним населенням. На вулицях хапали всіх, хто розмовляв українською мовою, носив вишиванку і мав вуса. У Марийському парку садисти Муравйова розстріляли 200 учнів гімназії і училищ лише за те, що вони були у списках української юнацької військово- спортивної організації.
Після вигнання з України більшовиків близькі та друзі юнаків, загиблих під Крутами, порушили питання про їх перепохо- вання. Вже 1 березня 1918 року в Києві було створено комітет із розшуку тіл загиблих під Крутами, який очолив учасник бою студент С. Король. 9 березня газета «Нова рада» вмістила такі рядки: «Гурток родичів звертається до всіх батьків і родичів студентів, середньо-шкільників і інших, що входили в склад січового стрілецького куреня і загинули в бою та розстріляні після бою біля Крут 16 січня і пропонує піднести загальне прохання про розкопку могил, щоб розпізнати і перевезти їх тіла з Крут, а також перепоховати у Києві».
 2        учень. Було заготовлено 200 трун, однак вдалося розшукати лише 28 тіл тих студентів та гімназистів, яких більшовики розстріляли після бою.
 19 
На Аскольдовій могилі поховали їх – Тридцять мучнів українців, славних, молодих… На Аскольдовій могилі український цвіт! – По кривавій по дорозі нам іти у світ. На кого посміла знятись зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили свій ‘коханий край. Вмерли в Новім Заповіті з славою святих. – На Аскольдовій могилі поховали їх.
 
 Тому саме сьогодці нам необхідно було згадати про подвиг героїв Крут. Хай він буде уроком любові до України, утвердженням національної свідомості. Від незалежної України вони варті гідного вшанування. Ми повинні їх пам’ятати завжди і виконувати їхній заповіт – розбудовувати державу Україну.

A'>І чути від вас завжди: — Молодець