Урок 4.

Тема уроку                                     Культура Київської Руси-України.

Мета уроку:                                ознайомити учнів з  основними культурними здобутками княжої

                                                        доби їх творцями;

                                                        розвивати вміння  учнів отримувати знання з різних джерел; 

                                                        формувати естетичні уявлення учнів, повагу до  культурних надбань

                                                        минулого;

                                                        виховувати почуття гордості за культурні  досягнення Київської

                                                        Руси-України.                                                                                                                                                                           

  Тип уроку:                                 урок засвоєння нових знань.

Обладнання:                              підручник, роздатковий матеріал,   ілюстрації пам’яток архітектури,

                                                       комп’ютер, карта.

Хід уроку

І.   Організація навчальної діяльності учнів.

Тренінг.

Я – учень, я – творча особистість,

Я – думаю, я – аналізую,

Я – вмію працювати,

Я -  буду мати гарні результати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Кубування.

• Хто ввів християнство у Київській Русі і скільки вже років минуло з того часу?
• Хто об’єднав Галич і Волинь і в якому році?
• Кого називали «тестем Європи»?
• За якого князя Галицько-Волинська держава досягла розквіту?
• Коли В.Мономах став великим князем  київським?
• Що таке культура?

ІІІ. Мотивація   навчальної діяльності.

1. Бесіда. Метод «Мікрофон»

• Що таке культура?
• Що можна віднести до здобутків культури7

2. Оголошення теми і мети уроку
3. Записати в зошити.
4. Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людиною.

   IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Розташування, планування та забудова міста.
2.   Древній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни  (робота з картою).

   У ті часи  він займав лише чверть старого міста. Навколо нього, особливо з півночі, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зоні лісостепу, ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, могутній Дніпро збирає води, які зі сходу несе йому Десна, а із заходу – Прип’ять. Отож Київ немов ключ, замикає водні шляхи на північ, захід, схід. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель.

            Високі київські мури, порізані річками Либідь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укріпленнями, що створила сама природа. На цих пагорбах наприкінці V ст.  появилося славетне місто.

  А в 988 році здійснилося віковічне хрещення киян у водах Дніпра та Почайни. З цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освятило Київ великою силою свого духу і величі. Особливо воно розквітло за часів правління Ярослава Мудрого. Князь зробив місто «суперником Константинополя і православною окрасою східної церкви».

Зайдемо в міські ворота і переконаємося в цьому.

1. Як бачите місто ділиться на кілька частин. Однією з них є Старий город (місто Володимира) на старокиївській горі, де за переказом, оселився князь Кий. За часів Ярослава, на місці, де відбувся бій  з печенігами , виник   Новий, або Великий Город (місто Ярослава). Внизу розташований Поділ, де мешкали ремісники та торговці. У момент крайньої необхідності населення Подолу шукало захисту на захищеній Горі, Або Великому Городі. Укріплене місто було трьома захисними валами. В’їхати до міста можна було через 4 брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту. Загалом все місто займало 400 га. Жило в ньому 50 тис. киян.

Детальніше розповість  нам наш архітектор.

Архітектор.    Київ був дуже мальовничим   Адже ніхто не мав права зводити споруди як заманеться. Існував спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам.

            Переважна більшість будівель була із дерева. Найкраще збудовані будинки заможних верств населення – «хороми». Князівські та боярські палати мали два і більше поверхи. Ці будівлі ще називали тереми. Біднота мешкала в невеликих будиночках площею близько 20 м Їх робили із глини чи дерева та обмазували. Двопохилий дах вкривали соломою.

2.Архітектурні пам’ятки древнього Києва.

1. Давайте зійдемо на Старокиївську гору і поглянемо на першу кам’яну споруду Києва – Десятинну церкву. (Ілюстрація макет Десятинної церкви , використання комп’ютера)).

Бесіда. Метод «Мозковий штурм»

• На честь якої події збудовано Десятинну церкву?
• Хто її заклав?
• Чому вона отримала таку назву?

Екскурсовод. Подивіться, будь ласка, вона дійсно зачаровує своєю красою і величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим на візантійський зразок. Але у місті є багато будівель, що мають національні риси. Однією з них є знаменитий Софійський собор.

                  Бесіда.

• Пригадайте, на честь якої події збудовано Софію Київську?
• Коли відбулася ця подія?
• Чому храм отримав таке ім’я?
• . Князь Ярослав 1037 року заклав Софійський собор – найбільшу споруду міста. Це головний храм Київської Руси-України. Він не схожий ні на один храм у світі. Коли зайти до собору, побачите Божу матір Оранту, яка в  молитві здіймає руки догори. Фігуру Оранти викладено мозаїкою – кольоровими шматочками скла – смальти.

3.  Розвиток книго писання і літописання.

1.    Книги високо цінували на Русі. Їх вважали поводирем у житті.  «Окраса для вояка – зброя, для корабля – вітрила, а для праведника – читання книг», -  писав літописець.

Князь Ярослав Мудрий створив і зберіг  у Софії Київській свою бібліотеку – понад 500 книжок.

Сьогодні храм св.. Софії – дорогоцінна пам’ятка  не тільки  для України, а й для всього світу. Неодноразово вороги руйнували   нашу святиню, тому собор декілька раз реконструювали. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд.  Софійський храм взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури – ЮНЕСКО.

Тому цей собор – пам’ятка світового значення.

4. Художні ремесла Київської Русі.
   • . А тепер залишимо Верхнє місто й роздивимось його околиці. Найважливіше й найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там селилися ремісники:

зброярі, кожум’яки, гончарі.

Давайте відвідаєм найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля, і побачимо, що ж пропонують київські умільці.

• . Я – золотар і володію різними техніками обробки коштовних металів. Ось вироби, прикрашені  технікою зерні, скані, перегород частої емалі.
• Недорого! Дорогі мечі, булава з бронзи, луки.
• . Вибирайте мій товар! Дивіться – ось різьблені скрині, шкатулки, ручки до дзеркал, ножів, шахові фігури.
• Різноманітні гончарні вироби. Для дому і храмів. Глечики горшки, миски, блюдечка. На кожен товар є свій покупець.

5. Музичне мистецтво.
   1. Послухайте уважно ринкове многоголосся  і ви почуєте звуки музики. Вона збирає навколо себе дуже багато людей. Серед них є танцюристи, актори, фокусники.

Музиканти грають на гуслях, сопілках, лютнях, флейтах, б’ють у бубни, тарілки.

                 V. Підсумок уроку.

1. Ось і закінчилася наша мандрівка вулицями древнього Києва – столицею Київської Руси-України. Розбудоване Володимиром Великим та Ярославом Мудрим, це місто стало живим свідком нашої історії.
2. Що найбільше запам’яталося на уроці, чому?.

 Заключне слово вчителя. Оцінювання досягнень учнів.

                  VI. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру, малюнок, скласти кросворд  на тему «Скарби нетлінні» (на вибір).

Пояснення виконання завдання.